- пунктирувати
- -у́ю, -у́єш, недок. і док., перех., спец.Креслити, малювати пунктиром.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пунктирувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пунктирований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пунктирувати. || пунктиро/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
пунктирування — я, с., спец. Дія за знач. пунктирувати … Український тлумачний словник
пунктируватися — у/ється, недок. Пас. до пунктирувати … Український тлумачний словник
кропкувати — кую, куєш, Пр. Пунктирувати, ставити крапки, цяткувати … Словник лемківскої говірки